СПИСОК ПРИСЯЖНИХ

СПИСОК ПРИСЯЖНИХ

Тетіївського районного суду Київської області,

затверджений рішенням Білоцерківської районної ради VIII скликання

Київської області

від 07.06.2023 р. № 170-16-VIII

БАКЛАЄНКО Дмитро Іванович

МЕЛЬНИК Ірина Василівна

МИКОЛАЄНКО Людмила Вікторівна

ПОБІРАЙКО Галина Броніславівна

ПОЛІЩУК Ігор Петрович

РИБКА Наталія Анатоліївна

РУДЕНКО Руслан Васильович

СКОРБЕНКО Сергій Миколайович

ФРАНЧУК Валентина Антонівна

ЧАЛОВА Діна Петрівна

ШУЛЯК Тетяна Вікторівна

ДО ВІДОМА ПРИСЯЖНИХ !

ЯКЩО ВИ:

дали згоду бути присяжним та побачили себе у затвердженому списку присяжних Тетіївського районного суду Київської області,

ТОДІ  ЦЯ  ІНФОРМАЦІЯ  ДЛЯ  ВАС ! 

1. Хто такі присяжні?

Відповідно до ст. 127 Конституції України у визначених законом випадках правосуддя в Україні здійснюється за участю присяжних.

Згідно зі ст. 63 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.

Участь у здійсненні правосуддя в якості присяжних можуть брати тільки ті громадяни, які включені у списки присяжних та визначені за допомогою автоматизованої системи документообігу суду для розгляду конкретної справи.

2. Чому обрали саме Вас?

Відповідь на це питання є простою: тому що Ви погодились бути присяжним та відповідаєте вимогам до присяжного, що визначені чинним законодавством, а саме:

Ви  -  громадянин України, який відповідно до ст. 65 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», досяг 30-річного віку, але не досяг 65-річного віку, вільно володіє держаною мовою і постійно проживає на території Тетіївської об’єднаної територіальної громади.

Ви НЕ визнавались судом обмежено дієздатним або недієздатним;

Ви НЕ маєте хронічних психічних чи інших захворювань, що перешкоджають виконанню обов’язків присяжного;

Ви НЕ маєте незнятих чи непогашених судимостей;

Ви НЕ являєтесь народним депутатом України, членом Кабінету Міністрів України, суддею, прокурором, працівником правоохоронного органу (органів правопорядку), військовослужбовцем, працівником апарату судів, іншим державним службовцем, посадовою особою органів місцевого самоврядування, адвокатом, нотаріусом, членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя;

На Вас протягом останнього року НЕ накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення. 

3. Протягом якого строку Вас зможуть залучати до виконання обов’язків присяжного?

Відповідно до ч. 4 ст. 64 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» список присяжних затверджується один раз на 3 (три) роки. Тобто, протягом трьох років з моменту затвердження списку Вас можуть залучати для здійснення правосуддя в якості присяжного. 

4. Скільки часу може зайняти Ваша участь в якості присяжного?

Згідно з ч. 1 ст. 67 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд залучає присяжного для здійснення правосуддя на строк не більше одного місяця на рік, а якщо розгляд справи, розпочатої за Вашої, як присяжного, участі не закінчилось до моменту закінчення вказаного строку – то на весь строк розгляду такої справи. 

5. До розгляду яких категорій справ залучаються присяжні?

• Цивільні справи,  що розглядаються в порядку окремого провадження відповідно до ч. 4 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України.
•  
• Кримінальні провадження, якщо за скоєння злочину, в якому обвинувачується особа, передбачене покарання у вигляді довічного ув'язнення і сам обвинувачений подав клопотання про розгляд його справи судом присяжних (ч. 3 ст. 31 Кримінального процесуального кодексу України).

6. Хто визначає присяжних для здійснення правосуддя у конкретній судовій справі?

Добір присяжних для участі у здійсненні правосуддя здійснюється зі списку присяжних автоматизованою системою документообігу суду. Про те, що система обрала до участі у конкретній справі саме Вас, Ви дізнаєтесь із письмового запрошення суду.

Згідно з ч. 6 ст. 67 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» присяжний зобов’язаний вчасно з'явитись на запрошення суду для участі в судовому засіданні. Неприбуття в судове засідання без поважних причин вважається неповагою до суду, за що передбачена адміністративна відповідальність. 

7. Чи відпустять Вас з роботи?

Відповідно до ч. 5 ст. 67 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відмова роботодавця від увільнення Вас від роботи на час виконання обов'язків присяжного вважається неповагою до суду.

На час виконання Вами обов’язків присяжного у суді для Вас за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, визначенні законом. Крім того, час виконання Вами обов’язків присяжного в суді зараховується до всіх видів трудового стажу.

Під час виконання Вами обов’язків присяжного не допускається звільнення Вас з роботи або переведення на іншу роботу без Вашої згоди. 

8. Чи оплачується робота присяжного?

Згідно з ч. 1 ст. 68 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», присяжним за час виконання ними обов’язків у суді виплачується винагорода, що розраховується виходячи з посадового окладу суді Тетіївського районного суду Київської області з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Виплата вказаної винагороди здійснюється ТУ ДСА України в Київській області на підставі Вашої заяви, до якої потрібно додати копію паспорта громадянина України, копію облікової картки платника податків, довідку банківської установи про відкриття рахунку з реквізитами для перерахування коштів.

9. Чи поширюються на присяжного гарантії недоторканності?

На час виконання присяжними обов’язків із здійснення правосуддя на них поширюються гарантії незалежності і недоторканості суддів, установлені законом.

Обґрунтованим клопотанням присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання цих обов’язків (ч. 3 ст. 68 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

10. Чи можна відмовитися від обов'язків присяжного?

   Відмова від обов’язків присяжного чинним законодавством не передбачена.

Але, за відповідних обставин, згідно зі ст. 66 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» голова суду:

1) має право увільнити присяжного від виконання ним таких обов’язків на підставі заяви присяжного, що подається до початку виконання обов’язків, у разі:

• перебування присяжного у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також якщо присяжний має дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримує дітей-інвалідів або членів сім’ї похилого віку;
• якщо присяжний після включення до списку присяжних обійняв посаду керівника або заступника керівника органу місцевого самоврядування;
• якщо присяжний через свої релігійні переконання вважає для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;
• якщо голова суду визнає поважними причини, на які присяжний посилається у своїй заяві.

2) зобов’язаний увільнити присяжного незалежно від наявності заяви, якщо стало відомо про те, що присяжний:

• визнаний судом обмежено дієздатними або недієздатними;
• захворів на хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків присяжного;
• якщо був засуджений та має незняту чи непогашену судимість;
• якщо обраний/призначений народним депутатом України, членом Кабінету Міністрів України, суддею, прокурором, працівником правоохоронних органів (органів правопорядку), військовослужбовцем, працівником апаратів судів, іншим державним службовцем, посадовою особою органів місцевого самоврядування, адвокатом, нотаріусом, членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя;
• протягом останнього року був притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
• досяг 65-річного віку.

Крім того, присяжний може бути увільнений від виконання обов’язків у конкретній справі, якщо буде задоволено його відвід/самовідвід у порядку, передбаченому процесуальним законодавством або за поданням головуючого судді.

Також присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження у таких випадках:

1) у разі невиконання присяжним обов'язків;

2) за наявності обґрунтованих підстав вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив неупередженість, необхідну для вирішення питань кримінального провадження відповідно до закону.

11. В яких категоріях справ цивільного процесу бере участь присяжний?

Присяжні беруть участь у здійсненні правосуддя по таких категоріях цивільних справ, які розглядаються в порядку окремого провадження, а саме:

• обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
• визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;
• усиновлення;
• надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
• примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.

При цьому склад суду є колегіальним – 1 професійний суддя та 2 присяжних. 

12. Правила поведінки присяжного, який бере участь в судовому процесі

Присяжний зобов’язаний:

• вчасно приходити до початку кожного судового засідання і сумлінно виконувати покладені на нього (неї) обов'язки;
• правдиво відповісти на запитання головуючого і учасників судового провадження щодо можливих перешкод, для його участі в судовому розгляді кримінального провадження, його (її) стосунків з особами, які беруть участь у такому провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості про його обставини, а також на вимогу головуючого подати необхідну інформацію про себе;
• дотримуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого;
• негайно доповісти головуючому, якщо хто-небудь намагався обговорити з Вами справу, в якій Ви берете участь як присяжний;
• уважно слухати всі питання та відповіді протягом всього процесу;
• бути неупередженим і уникати в ході процесу коментарів (в тому числі в соціальних мережах) про своє ставлення до розглянутого кримінального провадження;

Присяжний не повинен ставати незалежним слідчим та самостійно займатись розслідуванням кримінального провадження, збирати відомості, що стосуються кримінального чи цивільного провадження, поза судовим засіданням;

Присяжний має право:  

• брати участь в дослідженні всіх доказів в судовому засіданні;
• робити нотатки під час судового засідання та користуватись ними під час прийняття рішення у нарадчій кімнаті;
• з дозволу головуючого ставити запитання учасникам процесу: заявнику, свідкам, заінтересованим особам у цивільному процесі та обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються – у кримінальному процесі;
• просити головуючого роз'яснити норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, в тому числі ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа у кримінальному провадженні;
• викласти письмово окрему думку (або просити головуючого про допомогу у складанні такої думки), якщо не згодні з прийнятим більшістю від складу суду рішенням. Така думка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.

Присяжний не має права:

• спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, по суті цивільного чи кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються під час таких проваджень (в тому числі з прокурором, захисником, обвинуваченим, потерпілим, заявником, зацікавленою особою та іншими учасниками провадження);
• свідчити як свідок про обставини обговорення у нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення рішення чи вироку, або розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, які стали відомі у зв'язку з виконанням обов'язків присяжного;
• відлучатися із залу судового засідання під час судового розгляду;
• утримуватися від голосування, що відбувається у нарадчій кімнаті, крім випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а Ви, як присяжний, голосували за виправдання обвинуваченого.

13. Потрібно пам’ятати, що бути присяжним – це не тільки велика честь, а й відповідальність!

Чинне законодавство передбачає, що присяжні під час виконання своїх обов’язків у суді, тобто під час залучення до розгляду конкретної справи, є суб’єктами, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції». Це означає, що на присяжних розповсюджується обов’язок у порядку і строки визначеному розділом 7 (ст. 45-52) вказаного Закону подати електронну декларацію.

Отже, якщо протягом поточного року Ви як присяжний будете брати участь у розгляді цивільної чи кримінальної справи, то у строк до 31 березня наступного року Ви зобов’язані подати декларацію.

За порушення законодавства щодо запобігання корупції передбачена адміністративна і кримінальна відповідальність, зокрема:

• несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), карається накладенням штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента або про суттєвої зміни у майновому стані карається накладенням штрафу від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2 ст. 172-6 КУпАП);

• подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - тягне за собою накладення штрафу від 1000 до 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (ч. 4 ст. 172-6 КУпАП);
• складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів - караються штрафом від 2000 до 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. (ст. 366 Кримінального кодексу України);

   Крім того, на час виконання обов’язків присяжного Ви стаєте спеціальним суб’єктом, для якого Кримінальний кодекс України передбачає кримінальну відповідальність за вчинення таких злочинів:

• за зловживання владою або службовим становищем - арешт на строк до 6 місяців або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, із штрафом від 250 до 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 364 КК України),
• за зловживання владою або службовим становищем, якщо воно спричинило тяжкі наслідки - позбавленням волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, зі штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2 ст. 364 КК України);
• за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої влади чи службового становища - штраф від 1000 до 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від 3 до 6 місяців, або позбавленням волі на строк від 2 до 4 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років (ч. 1 ст. 368 КК України);
•  за ті самі діяння, що вказані в попередньому пункті, але якщо предметом була неправомірна вигода у значному розмірі, - позбавленням волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років (ч. 2 ст. 368 КК України).